Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (4) | Реферативна база даних (9) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Шахов К$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 7 Представлено документи з 1 до 7 |
|||
| 1. | 
Шахов К. В. Лікування атрезії проксимального відділу тонкої кишки [Електронний ресурс] / К. В. Шахов, А. А. Переяслов, Р. В. Стеник, О. О. Трошков, О. С. Калинець, О. Е. Шеремета // Хірургія дитячого віку. - 2013. - № 1. - С. 77-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2013_1_18 Мета роботи - проаналізувати результати лікування новонароджених з атрезією проксимальних відділів голодної кишки. Протягом 2007 - 2010 рр. лікували 7 пацієнтів з атрезією проксимального відділу голодної кишки. Середній гестаційний вік становив (<$E38,0~symbol С~0,2>) тиж, середня маса тіла під час народження - (<$E2730~symbol С~115>) г. У всіх новонароджених зона атрезії локалізована на відстані приблизно 8 см нижче зв'язки Трейтца. У 4 (57,14 %) хворих накладено єюноєюноанастомоз "кінець у кінець". У 3 (42,86 %) пацієнтів виконали ентеростомію та накладання Y-подібного єюноєюноанастомозу за Roux з інтубуванням тонкої кишки через єюностому. Інтубація голодної кишки надавала змогу розпочати ентеральне годування через єюностомічний зонд уже на 2 - 3 добу після операції. У хворих, яким виконано ентеростомію з накладанням Y-подібного анастомозу за Roux, перистальтика з'являлася швидше, ніж у хворих, яким накладався єюноєюноанастомоз "кінець у кінець" (3 - 5 та 4 - 7 доби післяопераційного періоду відповідно). У подальшому в усіх 3 хворих єюностома закривалася самостійно. Всі оперовані хворі одужали. Ускладнень у післяопераційному періоді не було в обох групах хворих. Середній ліжко-день у групі хворих, яким виконали ентеростомію з накладанням Y-подібного анастомозу за Roux, становив <$E15,3~symbol С~0,2> проти <$E16,7~symbol С~0,2> для групи хворих, яким накладався прямий єюноєюноанастомоз. Таким чином, накладання проксимальної єюностоми надає змогу швидше розпочати ентеральне харчування, що знижує ризик дегенерації ентероцитів, сприяє швидкому відновленню перистальтики і, вочевидь, зменшує ризик розвитку компартмент-синдрому та пов'язаних з ним ускладнень. | ||
| 2. |
Переяслов А. А. Сучасна концепція патогенезу некротичного ентероколіту (огляд літератури) [Електронний ресурс] / А. А. Переяслов, К. В. Шахов, О. Я. Борис // Хірургія дитячого віку. - 2013. - № 2. - С. 70-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2013_2_16 Наведено сучасні відомості про патогенез некротичного ентероколіту. Серед багатьох чинників, залучених до патогенезу некротичного ентероколіту, виокремлено найсуттєвіші, які мають найвагоміше значення у виникненні та в подальшому розвитку захворювання. До цих чинників зараховують епітеліальний бар'єр кишок, кишкову мікрофлору, Toll-подібні рецептори, оксид азоту та порушення мікроциркуляції. Під впливом перинатальних чинників природні мікроорганізми долають ушкоджений епітеліальний бар'єр кишок і стимулюють локальні імуноцити, котрі секретують прозапальні медіатори, зокрема цитокіни, хемокіни та оксид азоту. Ці медіатори зумовлюють подальше ушкодження інтестинального бар'єра та посилення транслокації бактерій. Як наслідок формується хибне коло: бактерійна інвазія, імунне активування, неконтрольоване запалення, що зумовлює некроз або перфорацію кишки, тяжкий сепсис і шок. | ||
| 3. |
Шахов К. В. Некротичний ентероколіт у новонароджених [Електронний ресурс] / К. В. Шахов, А. А. Переяслов, О. Е. Шеремета // Хірургія дитячого віку. - 2014. - № 1-2. - С. 94-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2014_1-2_24 Представлено огляд літератури щодо некротичного ентероколіту в новонароджених. Визначено, що, незважаючи на досягнені успіхи в діагностиці та лікуванні цього грізного захворювання, проблема далека від вирішення. Летальність продовжує залишатися високою, тривають дискусії щодо показань, термінів і тактики оперативного лікування, не припиняється пошук нових методів діагностики та лікування. Отже, усі ці питання вимагають подальшого глибокого вивчення. | ||
| 4. |
Мальований Б. Я. Вроджений гіпертрофічний пілоростеноз у новонароджених [Електронний ресурс] / Б. Я. Мальований, А. А. Переяслов, К. В. Шахов // Хірургія дитячого віку. - 2014. - № 3-4. - С. 120-125. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2014_3-4_23 Наведено огляд літератури щодо вродженого гіпертрофічного пілоростенозу в новонароджених. Визначено, що захворюваність на пілоростеноз залишається високою, тому продовжується вивчення етіології та патогенезу цього захворювання, пошук нових методів його діагностики та оперативного лікування. Акцентовано увагу на питаннях, які потребують подальшого глибокого вивчення. | ||
| 5. |
Шеремета О. Е. Застосування пребіотиків, пробіотиків та лактоферину для профілактики та лікування некротичного ентероколіту новонароджених (огляд літератури) [Електронний ресурс] / О. Е. Шеремета, С. К. Ткаченко, Н. М. Ференц, В. О. Чуйко, К. В. Шахов. // Хірургія дитячого віку. - 2015. - № 1-2. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2015_1-2_21 Представлено огляд літератури про використання лактоферину, пробіотиків та пребіотиків для профілактики некротичного ентероколіту в новонароджених та про можливості їх застосування в комплексному лікуванні. Визначено, що, незважаючи на досягнуті успіхи в діагностиці та лікуванні такого складного захворювання, проблема далека від вирішення. Летальність залишається високою, тривають дискусії щодо шляхів профілактики та тактики консервативного і оперативного лікування, продовжується пошук нових методів профілактики та лікування. Отже, усі ці питання потребують подальшого глибокого вивчення. | ||
| 6. |
Переяслов А. А. Первинний анастомоз у лікуванні новонароджених з некротичним ентероколітом [Електронний ресурс] / А. А. Переяслов, О. Я. Борис, К. В. Шахов // Хірургія дитячого віку. - 2015. - № 3-4. - С. 7-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2015_3-4_5 Некротичний ентероколіт (НЕК) - одне з життєнебезпечних захворювань у новонароджених, що супроводжується високою (20 - 40 %) летальністю. Питання методу завершення хірургічного втручання після видалення некротично зміненої кишки - накладання ентеростоми чи первинного анастомозу - залишається предметом дискусій. Метою дослідження було узагальнити власний досвід використання первинного анастомозу при лікуванні новонароджених із НЕК. Дослідження грунтується на результатах хірургічного лікування 62 новонароджених із різним ступенем тяжкості НЕК. Діагноз встановлювали на підставі результатів об'єктивного обстеження та інструментальних (рентгенологічних, ультрасонографія та допплерографія) методів. У 41 (66,1 %) новонародженого після резекції кишки накладали стому, а у 21 (33,9 %) операцію завершували накладанням первинного анастомозу. Загальна летальність серед новонароджених після хірургічного лікування становила 17,7 % (11 немовлят), зокрема після накладання стоми - 19,5 % (8 ново народжених) - після накладання первинного анастомозу - 14,3 % (3 дитини). Різноманітні післяопераційні ускладнення розвинулись у 17 (41,5 %) дітей після накладання стоми - у 5 (23,8 %) пацієнтів після накладання первинного анастомозу. Питання вибору методу завершення операції у дітей з НЕК повинно вирішуватись індивідуально, з урахуванням поширеності некротичних змін у кишці, стану гемодинаміки під час операції та досвіду хірурга. Використання інтраопераційної ультрасонографічної допплерографії дозволяє чітко визначити ділянки кишки з відсутнім або зниженим кровотоком, що дає можливість провести резекцію кишки у межах здорової тканини. Висновки: дослідження підтвердили, що накладання первинного анастомозу за наявності чітких показань є безпечним та ефективним методом лікування у новонароджених із НЕК, що супроводжується меншою кількістю ускладнень і нижчою летальністю. | ||
| 7. |
Шахов К. В. Атрезія сигмоподібної кишки (клінічний випадок та огляд літератури) [Електронний ресурс] / К. В. Шахов, А. Й. Наконечний, І. С. Гоменюк, О. Е. Шеремета // Хірургія дитячого віку. - 2017. - № 3. - С. 16-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2017_3_5 Атрезія товстої кишки є досить рідкісною патологією. Продовжують залишатися дискусійними питання щодо етіопатогенезу цього захворювання, його поєднання з супутньою патологією та можливих ускладнень. У роботі розглянуто питання діагностики та лікування атрезії товстої кишки. Наведено рідкісний клінічний випадок поєднання атрезії сигмоподібної кишки та некротичного ентероколіту у новонародженого. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |